- колінчений
- —————————————————————————————колі́нченийдієприкметникдіал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
коліно — а, с. 1) Суглоб, що з єднує стегнову і гомілкову кістки; місце згину ноги. •• Колі/но бігуна/ мед. стан при якому надколінок при рухах треться об стегнову кістку, а не ковзає між її виростками. || Частина одягу, що прикриває це місце ноги. **… … Український тлумачний словник